Психічне здоров’я молодшого школяра

Безумовно, найкращий профілактичний засіб – добрі стосунки батьків до дітей, розуміння внутрішнього світу дитини, її проблем, переживань, уміння ставити себе на  її місце. Відомо, що  не існує готових рецептів та моделей виховання, які б можна було просто так узяти та, не змінюючи  «застосувати» до своєї дитини. Хоча індивідуальне ставлення до дітей  - право кожного з батьків – деякі рекомендації щодо виховання не будуть зайвими.

    -  Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу  і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

-  Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

- Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь – яких обставин.

-  Не бійтеся  «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно цього бажає.

- Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

- Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного ( бажано, щоб заборон було небагато – лише найголовніші ) і дозвольте дитині вільно діяти саме в цих межах. Неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.

- Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконати, що воно дійсно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися  до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання – найостанніша та найтяжча за своїми наслідками каральна міра.

                                   Пам’ятайте

Покарання – це моральний замах на здоров’я : фізичне і психічне.         

 Покарання не повинно витісняти любов.